Menu

Кримські татари в окупації: два роки репресій

27 лютого виповнюється два роки, як озброєний спецназ захопив будівлі уряду та парламенту Криму, а Росія розпочала окупацію півострова.

Весь цей час правозахисники били на сполох: у Криму різко зросла кількість порушень прав людини. Під особливим тиском місцевої "влади" опинилися кримські татари, які від самого початку конфлікту були налаштовані проукраїнськи і не прийняли анексію.

ВБИВСТВА І ВИКРАДЕННЯ

За перший рік окупації в Криму зникли 18 кримських татар. Правозахисники відзначають: мінімум до чотирьох цих злочинів може бути причетна так звана "самооборона", яка підпорядковується місцевій владі. І це робить практично неможливим пошук і покарання винних.


Решат Аметов с сыном, 2010 год. Фото: Reshat Ametov / Одноклассники

Решат Аметов із сином, 2010 рік.Фото: Фото: Reshat Ametov / Однокласники

Першим на півострові зник 39-річний Решат Аметов. Востаннє його бачили 3 березня 2014 року на проукраїнському мітингу в центрі Сімферополя, звідки люди, одягнені в камуфляжну форму, повели активіста в невідомому напрямку. Аметова був добре відомий серед татар, а на своїй сторінці в Facebook регулярно коментував політичні питання.

 


Решата Аметова повели з мітингу люди в камуфляжній формі. Більше живим його ніхто не бачив. Відео: Umka1i / YouTube

Тіло Аметова зі слідами насильницької смерті знайшли через 13 днів у селі Земляничне Білогірського району (за 60 км від Сімферополя). За даними рідних, причиною його смерті стало проникаюче колото-ріжуче поранення ножем в око. У Аметова залишилися дружина і троє дітей.

Тіло було страшенно спотворене. Всюди сліди ножових поранень і синці. Одного ока не було. На голову йому наділи пластиковий пакет..

З інтерв'ю дружини Аметова Заріни німецькому журналу Der Spiegel, вересень 2014


Сейран Зінедінов і Тимур Шаймарданов зникли в кінці травня, відтоді про їхню долю нічого невідомо. Фото: Тимур Шаймарданов і Zarinka Topchi / ВКонтакті 

У кінці травня в Сімферополі зникли члени організації "Український дім" - 34-річний підприємець Тимур Шаймарданов і 33-річний автоперевізник Сейран Зінедінов. Вони були близькими соратниками, брали участь у мітингах проти анексії Криму та допомагали українським військовим під час блокування їх військових частин "самообороною" і "зеленими чоловічками".


Фото: crim.sledcom.ru

Брати Джевдет Іслямов і Іслям Джеппаров зникли в кінці вересня. Фото: crim.sledcom.ru

Біля Білогірська було викрадено 18-річного Ісляма Джеппарова і його 23-річного двоюрідного брата Джевдета Іслямова. Востаннє молодих людей бачили на дорозі: невідомі у чорній формі спочатку обшукали хлопців, а потім заштовхали їх у блакитний мікроавтобус із тонованим склом і поїхали в невідомому напрямку. Батько Джеппарова Абдурашид вважає, що до викрадення братів причетні російські силові структури.

Тримали до першої години ночі, розпитували про іслам, про його різні течії, про радикалізм - ніби я в цьому щось розумію!

З інтерв'ю батька Ісляма Джеппарова Абдурашида "Немецькій хвилі", листопад 2014 року


★ Кримські Українці ★ / ВКонтакте

Ескендер Апселямов зник дорогою на роботу. Фото: Кримські Українці / ВКонтакте

3 жовтня в Сімферополі зник 23-річний Ескендер Апселямов. Близько 17.30 він залишив найману квартиру і пішов на роботу в пекарню (за 15 хвилин ходьби від будинку), але там так і не з'явився. Востаннє його бачили в магазині недалеко від роботи, де він купував цигарки. Увечері в день зникнення телефон Апселямова увімкнувся на 15-20 хвилин, але всі дзвінки він скидав. Після зникнення Апселямова рідні об'їздили всі лікарні, поліцейські відділки і морги Сімферополя, але хлопця там не знайшли. 

Є ще дві суперечливі історії, пов'язані зі зникненням кримських татар. В одному випадку молодого чоловіка було знайдено мертвим, у другому - вижив тільки один з двох зниклих приятелів.


http://15minut.org

Едема Асанова було знайдено повішеним через тиждень після зникнення. Фото: 15minut.org

29 вересня дорогою на роботу з Сак до Євпаторії зник 25-річний рятувальник Едем Асанов. 6 жовтня його знайшли повішеним у покинутому санаторії в Євпаторії. Поруч з Асановим було знайдено передсмертну записку, в якій говорилося про хворобу, яка нібито спонукала його до самогубства. Відразу після зникнення Асанова стало відомо, що людина з таким прізвищем фігурує у справі про "групу Олега Сенцова". Пізніше виявилося, що мова йде про тезку Асанова, у якого інше ім’я по батькові. КПМ звернула увагу, що родичі перенесли похорон Асанова на більш ранній час, що виключило можливість встановити на тілі наявність слідів насильства.

Є версія, пов'язана з тим, що у Асанова - таке ж прізвище, як у фігуранта справи Сенцова, і нібито він був викрадений випадково. Але коли викрадачі дізналися, що це інша людина, щоб якось приховати свій злочин, вони організували "самогубство".. 

З інтерв'ю заступника голови Кримської польової місії з прав людини Ольги Скрипник виданню "ГОРДОН", лютий 2015 року


Фото:

Артем Дайрабеков і Белял Білялов зникли, через добу Білялова було знайдено мертвим. Фото: Артем Дайрабеков / ВКонтакте и krymr.org

13 жовтня в Сімферополі зникли два 18-річні студенти - Артем Дайрабеков і Белял Білялов. Увечері наступного дня тіло Білялова знайшли на околиці міста. На ньому були сліди жорстоких тортур. Нібито з такими ж ножовими пораненнями в реанімацію потрапив і Дайрабеков.

ЗАБОРОНА НА В'ЇЗД ДО КРИМУ
ЛІДЕРАМ КРИМСЬКИХ ТАТАР

22 квітня 2014 року Мустафі Джемілєву при виїзді з Криму зачитали і вручили акт про заборону на в'їзд на територію Росії до 2019 року. На ньому не було ні підписів, ні печатки, тому певний час було незрозуміло, чи справжній це документ. Але 3 травня лідера кримськотатарського народу дійсно не пустили до Криму. Того дня в Армянську, на кордоні з континентальною Україною, зібралися кілька тисяч кримських татар, які хотіли допомогти Джемілєву потрапити на півострів. Вони прорвали кордон прикордонників і військових і зустріли свого лідера скандуванням його імені і гасла "Міллет! Ватан! Кирим" ("Нація! Батьківщина! Крим").


3 травня на кордоні з Україною Мустафу Джемілєва зустріли кілька тисяч кримських татар. Видео: Qırım Haber Ajansı / YouTube

Через два місяці, 5 липня, в Крим не пустили і голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова, який повертався з виїзного засідання Меджлісу в Генічеську Херсонської області. У пункті пропуску "Чонгар" так званий прокурор півострова Наталія Поклонська зачитала йому попередження про екстремістську діяльність і постанову про заборону на в'їзд на територію Росії на п'ять років - до 2019 року.

З проблемами при в'їзді або виїзді з півострова стикаються і активні члени кримськотатарського руху.

ОБШУКИ В БУДИНКАХ, ШКОЛАХ І МЕЧЕТЯХ

Масові обшуки в будинках кримських татар почалися у травні 2014 року і продовжуються досі. За оцінками правозахисників, за цей час російські правоохоронці під приводом пошуку зброї, наркотиків і забороненої літератури перевірили житла більше сотні людей. Обшуки проходять як у будинках звичайних кримських татар, так і в будинках їхніх лідерів. Але найчастіше в поле зору правоохоронців, за даними КПМ, потрапляли фігуранти "справи 3 травня", коли тисячі кримських татар на кордоні з континентальною Україною зустрічали свого лідера Мустафу Джемілєва, якому раніше заборонили в'їзд в Росію.


krymr.com
Під час обшуку 30 січня озброєні силовики оточили будинок Ахтема Чийгоза в Бахчисараї і нікого до нього не підпускали. Фото: krymr.com

У мечетях і навчальних закладах правоохоронці шукають літературу, включену до федерального списку екстремістських матеріалів. У ньому - понад 2500 позицій. Це не тільки книги, а й листівки, газети, брошури і навіть статті в інтернеті. Відразу після масових обшуків Муфтіят Криму закликав мусульман півострова позбутися заборонених текстів. У місцевих ЗМІ повідомлялося про декілька випадків, коли кримських татар штрафували за знайдену літературу зі списку.

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ І АРЕШТИ АКТИВІСТІВ ТА ЛІДЕРІВ МЕДЖЛІСУ

За "справою 3 травня" до адміністративної відповідальності було притягнуто сотні активістів. Кримська "прокуратура" визнала зустріч Джемілєва "незаконною публічною акцією екстремістського характеру" і пригрозила заборонити діяльність Меджлісу. Понад 200 учасників акції оштрафували на суму 10-40 тисяч рублів (2300-9300 гривень).


Едем Османов – єдиний учасник протесту 3 травня. Фото: Едем Османов / ВКонтакті

Затримання і арешти у цій справі почалися лише практично через півроку, в жовтні 2014 року. 16 жовтня було заарештовано Мусу Апкерімова, 17 жовтня - Рустама Абдурахманова, 22 жовтня - Таїра Смедляєва, 25 листопада - Едема Ебулісова, 21 січня - Едема Османова. Всім їм закидають застосування насильства стосовно співробітника поліції 3 травня.

23 січня 2015 року під Севастополем пройшли обшуки в будинках трьох кримських татар: 29-річного Руслана Зейтуллаєва, 28-річного Рустема Ваітова і 38-річного Нурі Примова. Того ж дня вони були затримані, а пізніше заарештовані. Одному з затриманих загрожує від 15 до 20 років позбавлення волі або довічне ув'язнення за "організацію діяльності терористичної організації", двом іншим - від п'яти до 10 років за участь.

Будь-якого мусульманина, неугодного владі, можуть звинуватити в тероризмі. А тому ці затримання - своєрідний лакмусовий папірець для народу.

З інтерв'ю адвоката Еміля Курбедінова виданню "Крим.Реалії", січень 2015 року

У Криму було затримано заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Йому закидають організацію масових заворушень на акції протесту біля кримського парламенту в Сімферополі 26 лютого 2014 року. Тоді там проходили два мітинги: на одному були кримські татари, які виступали за єдність України, на іншому - прихильники приєднання півострова до Росії. На акції сталися зіткнення, двоє людей загинули.

Заарештували ще одного фігуранта справи "сутички 26 лютого" - Ескендера Кантемирова. За версією слідства, в ході "масових заворушень" біля парламенту в Сімферополі він "завдав тілесних ушкоджень ряду громадян".

ЗАБОРОНА НА МИРНІ ЗІБРАННЯ

Протягом двох років кримська "влада" забороняла всі публічні заходи, заявки на які подавали кримські татари. Під заборону потрапив і традиційний траурний мітинг 18 травня - в 70-ту річницю депортації народу з Криму.


Над траурним мітингом кримських татар 18 травня в Сімферополі кружляли військові літаки. Відео: Аргументи Тижня-Крим / YouTube

У Сімферополі заборонили проводити щорічне свято до Дня кримськотатарського прапора, 23 серпня - мітинг до загальноєвропейського Дня пам'яті жертв сталінізму і нацизму, а 10 грудня - акцію до Міжнародного дня прав людини.

АТАКИ НА КРИМСЬКОТАТАРСЬКІ ЗМІ

Головному редактору газети "Авдет" (це друкований орган Меджлісу) Шевкету Кайбуллаєву "прокуратура" Сімферополя винесла застереження за "пропаганду екстремізму". На думку правоохоронних органів, у виданні з'являлися екстремістські терміни "анексія" і "окупація". Його звинуватили в розміщенні на сторінках газети прихованих закликів не брати участь у виборах. Тоді ж у редакції "Авдет" (вона розташовувалася в одній будівлі з Меджлісом у Сімферополі) пройшов багатогодинний обшук.


Фото: Леране Крым
Силовики сім годин проводили обшук у редакції телеканалу ATR. Фото: Леране Крим / Facebook

26 січня 2015 року в Сімферополі силовики в масках оточили будівлю, в якій знаходиться кримськотатарський телеканал ATR. Обшук у редакції тривав сім годин. За даними влади, на телеканалі силовики шукали відеоматеріали з мітингу, який відбувся 26 лютого 2014 року біля будинку кримського парламенту, коли загинули двоє людей. На самому ATR заявили, що протягом року на вимогу слідчих органів надавали все необхідне відео і обшуки в редакції назвали тиском. Роботу каналу було зупинено. 


Заступник генерального директора з інформаційної політики ATR Ліля Буджурова: "Влада заборонила кримським татарам плакати, тепер, мабуть, хочуть заборонити бачити, чути і говорити". Відео: Крим Реалії / YouTube

Із близько 300 тисяч кримських татар на материкову Україну змушені були перебратися близько 20 тисяч осіб. Правозахисники констатують, що з часом тиск на кримських татар не слабшає, а набуває системного характеру.

// інтернет-видання "ГОРДОН"

Діяльність голови

Розділи сайту

Прес-центр

Верховна рада

Приймальня голови

Поштова адреса: 73000, Херсонська обл., Херсон, площа Свободи, 1

Гаряча телефонна лінія голови Херсонської ОДА
0-800-50-40-77

Онлайн-приймальня

Соціальні мережі