Їдучи до Криму, ви фінансуєте Росію. Губернатор Херсонщини - про тих, хто відпочиває у Криму, та сепаратистські настрої у прикордонному регіоні
Голова Херсонської області Андрій Гордєєв - про безпеку в регіоні, близькому до окупованого Криму, наслідки продуктової блокади на кордоні та майбутню магістраль Львів-Херсон.
Рівно рік триває продуктова блокада Криму. Днями на адміністративному кордоні з окупованим півостровом, поблизу пункту пропуску Чонгар на Херсонщині, кримськотатарські активісти, що були її ініціаторами, «відсвяткували» річницю. Про те, які наслідки блокада мала для іншого боку «кордону», Херсонщини, а також про те, чи спокійно у регіоні, що два з половиною роки став «прикордонним», в інтерв’ю НВ розповідає губернатор Херсонщини Андрій Гордєєв.
- Чи відобразилася на житті Херсонщини продуктова блокада Криму?
- Так, адже вона заблокувала продаж нашої сільськогосподарської продукції до Криму. Це вдарило по наших сільськогосподарських виробниках, а то не завжди великі промислові підприємства – це люди, які мають по гектару, по два землі, працюють там щоденно. Але сьогодні ми шукаємо інші ринки збуту цієї продукції. Зокрема, днями розпочнеться будівництво портового інфраструктурного елеватора, який дозволить нам з лівобережної частини країни збувати овочі та фрукти на Київ та північніше. То і ціна, відповідно, буде іншою. Наші ринки сьогодні переорієнтовуються на Європу, на внутрішнього споживача, на іншу продукцію.
- Як багато людей, за вашими спостереженнями, продовжують їздити в окупований Крим?
- Ми аналізували міграційні процеси. У порівнянні з минулим роком впав інтерес українців до Криму на 17%. Але все одно люди їздять. Нещодавно я був на адмінкордоні, бачив таких – стоять, подружжя з дітьми, по дві доби на спеці, під сонцем, і все одно їдуть відпочивати до Криму. Нема чого їздити туди, ліпше би відпочивали у нас.
- По дорозі в Крим не так давно розвісили білборди із закликами до тих, хто їде туди. Як реагують на них люди?
- Так, і по місту Херсону, і по дорозі на Крим ми розвісили білборди, є різні слогани. Зокрема, там написано таке: "Українець, якщо ти їдеш в Крим, то фотографуй, запам'ятовуй все і передай все до української служби безпеки".
Коли пояснюєш людям, що, їдучи туди відпочивати, ви, по суті, фінансуєте Росію, коли дискусійно це доводиш, багато хто змінює свої погляди, свою думку з цього приводу. У наших планах наступного року зробити щось яскравіше, ніж простий білборд.
- Чи є у вашому регіоні якісь антиукраїнські настрої?
- Ні. У нас дуже високий рівень патріотизму та безпеки. Так, дійсно, наш регіон – це межа з тимчасово окупованим Кримом. Але це також оборонні рубежі, які сьогодні облаштовуються за планом Генштабу, за дорученням президента України. Тому зараз на лівобережжі ми проводимо збори загонів територіальної оборони. Щотижня у нас проходять військові навчання таких загонів. Це звичайні громадяни, місцеві жителі, ми їх об'єднуємо, вчимо поводитися зі зброєю. Це зараз ми здійснюємо на території Херсонської області. Такі навчання уже провели у Голопристанському, Скадовському, Чаплинському, Каланчацькому районах.
- Від командувача ВМС України Ігоря Воронченка я знаю, що на Одещині є певні прояви сепаратистських настроїв. Про це мало говорять, але періодично затримують людей за спроби вчинити провокації.
- Я не бачив у нас відкритих спроб чинити провокації. В цілому, область у нас – як невеличке село: всі один одного знають, тому нам легше, як і нашій службі безпеки, відпрацьовувати будь-які сигнали. Приміром, нещодавно був затриманий громадянин України, який намагався підірвати наше СІЗО. Але СБУ відпрацювала оперативно, спільно з МВС. Керував цією операцією сам пан [голова СБУ Василь] Грицак. Тому, так – правоохоронні органи працюють.
- Нещодавно на території окупованого Криму пройшли вибори. Чи відчувалось це якось на Херсонщині, поблизу з адміністративним кордоном?
- Ніяких агітацій не було. У них вибори проходили спокійно, там була дуже низька явка. Це така форма імітації легалізації. Зі свого ж боку ми у цей час запрошували кримчан на концерт Океану Ельзи у Херсоні.
Серце анексованого Криму знаходиться у Херсонській області, зокрема, в Новій Каховці. Це вода, якої Криму так не вистачає, електроенергія, яка так йому необхідна, і це інфраструктура залізнична, депо, залізничний вузол. Сьогодні Крим дивиться на всю країну через Херсонщину. Від спокою в області сьогодні залежать безпека і спокій всієї України.
- Нещодавно мала місце гучна відставка голови Херсонської облради Андрія Путилова. Причиною він назвав критичну ситуацію у облраді. Що там відбувається?
- У нашій облраді певні політичні сили просто хочуть мати собі більше політичних дивідендів. Здорового прагматизму в цьому немає. І зараз ми займаємося тим, аби народні обранці, які представляють Херсонщину в облраді, поставили собі в пріоритет спокій і стабільність в регіоні. А вже потім – політичні амбіції.
На Херсонщині переважають проукраїнські демократичні сили. Навіть ті політсили, які, зазвичай, прийнято сприймати як більш проросійські, вони все одно за Україну, за Херсонщину. За цілісність регіону. Такого градусу полярності, як, наприклад, у Києві, у парламенті, у нас нема.
- Днями було анонсовано будівництво нової магістралі Львів – Херсон. Ви вважаєте, вона буде популярною у українців і чи вистачить коштів на цей проект?
- Якщо ми налагодимо дорогу Львів – Херсон, то об'єднаємо два єврорегіони – Карпати і Південь. Це не тільки з'єднання між Херсоном і Львовом – там по дорозі Миколаїв, Кропивницький. Тобто це артерія, яка дозволяє об'єднати всю країну одним махом. Ми в цілому підтримуємо таку ініціативу. Ця ідея виникла ще минулого року, зараз вона вже більше осмислюється, обраховується, для цього шукаються ресурси. Наскільки мені відомо, це будуть кошти Світового банку. Наша держава не зможе потягнути такий великий проект. Але те, що нам дороги потрібні – то це факт.
- На Херсонщині багато курортів, але більшість з них виглядають так само, як і років 20 назад. Умови – не найкращі. Чи плануєте ви якось з цим працювати?
- Все це неможливо викоренити шляхом безпосереднього втручання влади. Але ми як влада можемо організувати інвестиційний клімат, який дозволить створити конкурентне середовище, і всі умови з СРСР самі собою будуть модернізуватися. Бо лише конкурентне середовище дозволить нам сьогодні надавати якісний сервіс у курортній зоні. Природа нас наділила всім, треба тепер тільки вміло цим скористатися.
- Але ж справа не лише у грошах, а і у менталітеті. Якщо цей бізнес досі існує, значить, на нього є попит…
- Цьогоріч під час курортного сезону я відчував себе як адміністратор готелю. До мене телефонувала купа друзів – просили вирішити питання з поселенням у будь-який готель. Є різний споживач: хтось хоче дикуном відпочивати, хтось – із сервісом.
Те, що ми сьогодні маємо на лінії узбережжя, ми могли би представити не гірше, ніж у Туреччині чи Єгипті, це факт. Приїзд 3,5 мільйонів туристів за сезон – це досить велика внутрішня інвестиція у регіон. Але більшою мірою ця інвестиція лишається в тіні. Наразі питання полягає утому, що ми маємо створити комфортні умови для ринку. Тобто, ми не можемо створити новий ринок послуг, але можемо зробити для цього ринку умови.
У нас є не тільки совдепія – є і сучасні пансіонати, готелі. У нас море набагато краще, ніж десь у Дубаї, природа цікавіша, екологічніша, чистіша. Продукти харчування – дійсно одні з найсмачніших і найкорисніших в Європі. У нас є стільки сонця, що сьогодні німці, наприклад, хочуть реконструювати у нас аеропорт і забезпечити спеціальними холодильниками, аби саме наші фрукти вивозити літаками в Європу по-швидкому, без заморозки.
- До вашої області належить і острів Джарилгач, який наразі – прикордонна територія поблизу Криму. Він якось охороняється?
- У нас повністю прослідковується вся територія. Ми бачимо кожне повітряне судно, яке злітає, знаємо можливі варіанти агресії, усе прораховано. Тому це безпечна територія.
- У Херсонській області працюють пункти надання адміністративних послуг для кримчан. Хто ними послуговується?
- Сьогодні ми налічили близько 14 тисяч тимчасово переміщених осіб із Криму. Вони всі по всій Україні, але всі стоять на обліку у нас, отримують соціальні виплати, які передбачені законодавством України. Ці центри спроможні обслужити їх повністю.