Menu

Квітневі тези: «Ми маємо брати на себе відповідальність за розвиток Херсонщини»

Хочу сьогодні особисто розповісти про свою роботу, як народного депутата України, в окрузі, про те, якими справами займаюся і які плани маю.

1. СТЕП Херсонщини

Сьогодні з моїми помічниками ми розробляємо комплексний план розвитку Херсонщини, і Білозерського району зокрема. Робоча назва: Стратегічний економічний план Херсонщини – СТЕП Херсонщини. Наразі ведемо консультації із керівництвом районів, сільськими головами, жителями, фахівцями різних галузей. Вже маємо місця інвестиційних майданчиків для розвитку вітроенергетики, сонячної енергетики, баз зеленого туризму тощо. Маємо бачення проблем і шляхів їх вирішення у комплексі.

У плані необхідно охопити всі сфери життя: від економіки та екології до духовності

У плані необхідно охопити всі сфери життя, починаючи з економічних та екологічних, закінчуючи духовними, адже будівництво церков – це також необхідна частина нашого сьогодення. Кожне село має надати пропозиції, щоб їхні інтереси були враховані в загальнообласній стратегії.

2. Розвиток Білозерського району

Щодо плану розвитку району, то він повинен містити такі складові.

По-перше, – розвиток зеленого туризму. Від Білозерки і до Олександрівки – у нас є чудове узбережжя, разом із парком Нижньодніпровський. Тут можна створити бази зеленого туризму – це те, що буде приваблювати до нас людей не лише з Херсону, а й з усієї України.

По-друге, ми сьогодні здійснюємо пошук інвестиційних майданчиків під будівництво вітро- та сонячні електростанції у Білозерському районі. Це стане поштовхом для популяризації та реалізації програми в масштабах всієї області.

По-третє, нам належить привести до ладу недобудований корпус лікарні у центрі Білозерки. На першому поверсі зробимо сучасну поліклініку, бо та, яка сьогодні є, руйнується, а на верхніх поверхах буде житло для працівників соціальної сфери – для медиків, для учителів. Через фонд фінансування житла на селі «Власний дім» під 3% річних вони зможуть навіть із заробітної плати придбати собі там житло. Успішний приклад у нас вже є – це житло в Білозерці, яке побудували для правоохоронців.

Четверте – негайне відкриття очисних споруд в Дар’ївці. Там є дві тюрми, куди звозять спецконтингент з усієї України. Ці люди мають різні хвороби. Стоки з колонії без всякої очистки йдуть у річку Інгулець. Ми прагнемо, щоб наша область була  екологічно чистою. Тому одну подібну загрозу ми вже ліквідували – в Наддніпрянському.

Тут скоро вводиться в експлуатацію нова очисна станція. За рік мого депутатства ми проблему в Наддніпрянському вирішили. У Дар’ївці теж незабаром вирішимо. Також плануємо будівництво очисних споруд в Білозерці. Вже робимо розрахунки, проводимо роботу з селищною радою та громадою. Районна рада має терміново вирішити земельні питання пов’язані з будівництвом нових очисних споруд.

Читайте: Питання на контролі: будівництво доріг, водозабезпечення, очисні споруди

Буде зрошення – з’являться робочі місця на селі – будуть в дитячих садочках і у школах діти

По-п’яте – розвиток сільського господарства. Для цього потрібне зрошення. Буде зрошення – з’являться робочі місця на селі – будуть в дитячих садочках і у школах діти. Тоді не буде закриття шкіл і відповідно село буде жити далі. Надлишок продукції, сировини, завжди породжує попит на її переробку. Це знову ж таки – нові робочі місця. І тут перед нами постає питання ремонту наших доріг. Бо без цього – ніяк.

3. Ремонт і будівництво доріг

Цього року вкрай необхідно підготувати морське узбережжя до туристичного сезону. Туризм – це та галузь, яка зможе підняти економіку регіону. Ми поки що не можемо говорити про будівництво доріг, бо для цього необхідно 2 млрд. гривень щорічно тільки на Херсонську область. Сьогодні ми можемо ставити питання лише про ремонт. Я особисто лобіював виділення коштів на цьогорічний ремонт доріг у Херсонській області у напрямку Чорноморського узбережжя.

Перший напрямок – Залізний Порт. Нам потрібно відновити покриття між Цюрупинськом та Копанями від Підлісного – це близько 6 км. Там буде замінено покриття, бо по ньому їхати зараз просто неможливо. На це піде близько 36 мільйонів гривень.

Другий напрямок – Генічеський. Навколо Новотроїцька, по об’їзній треба зробити дорогу. На це піде близько 20 млн. гривень. Також, щоб доїхати до Генічеська, необхідно зробити дорогу біля Каховки – близько 30 км.

У Білозерському районі також будемо робити дорогу від Комишан до Білозерки, там ділянка 3,2 км – вона вузька та аварійно-небезпечна. Коли буваю в окрузі, то щодня нею їжджу. Дорога вкрай погана.

Готуємо проект будівництва нових доріг на Херсонщині на наступні роки

В планах: ремонт дороги біля с. Геройське та вздовж узбережжя Чорного моря, від Рибальчого до Хорлів. Це дороги, по яким приїдуть туристи. За наявності нормальних доріг, навіть ті села, які зараз не є популярними, але знаходяться на морі чи на соляних озерах, також стануть туристично-привабливими для українців. Тому цього року ремонтуємо дороги до моря і готуємо проект будівництва нових доріг на Херсонщині на наступні роки.

4. Прискорення децентралізації

Децентралізація – це процес світоглядний. У нас як в державному управлінні так і на місцевому рівні існує дві світоглядні парадигми, які борються між собою.

1. Перша парадигма звучить так: «ми хочемо жити як при Радянському Союзі». Певна кількість людей досі мріє, що хтось прийде і за них все придумає, зробить, побудує, а вони будуть тільки споживати результати і кричати щось на кшталт «Слава КПРС!».

2. Друга парадигма – про європейська: «ми самі ковалі свого щастя». Мають бути ініціативні люди, які розуміють, що «чужий дядя» їм нічого не зробить, і що вони самі здатні змінити життя на краще.

Децентралізація вчить відповідальності за своє життя

Децентралізація вчить також відповідальності за своє життя. Не може громада, яка налічує 500 хат , мати бюджет 1 млн. гривень і витрачати при цьому 900 тисяч на свою ж адміністрацію – сільського голову та його апарат. Така громада не здатна нічого побудувати, зробити, і лише чекає, що держава має їй щось дати. Шляхом об’єднання громад ми зменшуємо адміністративні витрати на утримання апарату, і той самий апарат може виконувати свої функції для трьох, чотирьох і п’яти сіл.

Потім для нормального функціонування цих громад проводиться ремонт доріг, ФАПи, лікарні та інше. На сьогодні ми заклали у бюджеті 1 млрд. грн. на такі громади. Зараз налічується 159 таких громад по всій Україні – виходить близько 6 млн. на кожну громаду. За ці кошти вже можна щось корисне зробити у селі. Крім того, ще по програмі «Шкільний автобус» передбачаємо закупівлю шкільних автобусів.

Читайте: Держава має надати допомогу ініціативним громадам

Ми маємо створювати такі умови, за яких ініціативні люди будуть брати на себе відповідальність. На кожній зустрічі я розповідаю людям про те, що децентралізація – це вихід з тої ситуації, яка склалася. Якщо сільська громада і голова ініціативні, то ми докладемо всіх зусиль, щоб в їхнє село зайшли інвестиції.

5. Інвестиції та розвиток АПК

Я отримую багато телефонних дзвінків, пропозицій від людей із різних куточків України, які хочуть обробляти землі на Херсонщині. Їх не лякає навіть засушливий клімат. Вони готові створювати тут робочі місця, вкладати інвестиції.

Ми формуємо зараз інвестиційний пакет в аграрній галузі. Якщо інвестор, фермер чи інший виробник готовий вкладатися в створення нових робочих місць, допомагати сільським громадам, то і сільські ради повинні йти йому назустріч.

На жаль багато нинішніх  херсонських фермерів не розуміють соціальної відповідальності перед громадою, з якою вони працюють. У мене є сигнали про те, що деякі фермери навіть дозволять собі бити сільських голів, трактористів, які працюють, не так як вони хочуть. Вони забувають, що орендують землю у цих людей.

Фермери забувають, що орендують землю у людей

Якщо фермери не вбачають своєї співпраці з громадою, тоді ставимо питання: навіщо такий фермер потрібен. На його місця прийде інвестор, який готовий вкладати кошти в створення робочих місць, реконструкцію чи будівництво дитячого садочка, ремонт доріг. Громада передасть свої землі новому інвестору, який запропонує договори соціальної відповідальності. І хай тоді ті фермери, від яких село не отримує нічого, не кусають лікті. Це питання теж потрібно вирішувати.

P.S. Про роль народних, обласних, районних і селищних депутатів

Якби у нас була така модель як у Європі, де народний депутат – це член парламенту і займається тільки законодавчою, а не господарською діяльністю, то я був би дуже радий. А поки що законодавча діяльність – це тільки 10-та частина моєї роботи. Мені доводиться займатися очисними спорудами, плануванням робочих місць, ремонтом дитячих садочків і шкіл, думати про те, щоб були відремонтовані дороги тощо. Народні депутати, районні депутати, сільські, обласні – ми маємо завдати темп, довести, що не треба нам світогляду типа «Слава КПСС», що допоможе нам світогляд інший – «Ініціатива тільки у наших руках». Ми маємо сьогодні спільно вирішувати наші з громадою проблеми. А тим, хто проявляє ініціативу, я впевнений, обов’язково воздасться - і сама ж громада їм віддячить, і Бог усе бачить.

Андрій Гордєєв, народний депутат України

Діяльність голови

Розділи сайту

Прес-центр

Верховна рада

Приймальня голови

Поштова адреса: 73000, Херсонська обл., Херсон, площа Свободи, 1

Гаряча телефонна лінія голови Херсонської ОДА
0-800-50-40-77

Онлайн-приймальня

Соціальні мережі